Ковалишена Інна, Пекур Катерина – Через воду і вогонь

Дуже, дуже добре оповідання. Прочитане відмінно, велика подяка!

Из далекого детства, рассказанная мамой сказка.
«Аж обізвалась Кобиляча голова…
— Дівко, дівко, одчини!
Вона одчинила.
— Дівко, дівко, через поріг пересади!
Вона пересадила.
…
— Дівко, дівко, дай мені вечеряти!
Вона подала їй вечеряти.
…
— Дівко, дівко, влізь мені в праве вухо, а в ліве вилізь!»
***
Народні повір'я, вплетені в історичну стрічку, з чаклунством і магією, цікаво розказані, виглядають дуже привабливо. Слухається легко і з задоволенням. Дякую!
***
«Правителям завжди мало земель. Ще не народився правитель, котрий стане на кордоні своєї землі і скаже — Досить!»

Сергію, у Вас — чудовий голос, непогане виконання.
Але як мені здалося занадто академічне(можливо через острах помилитисяヅ).
В оповіданні немало екшну, і під нього хотілося б емоцій. Деінде ☞ «втуліть» голосом — стервозність(як позитивну якість), чи то «підкиньте» кохання(майже шалене — для градусу).
Дякую, удачі та наснаги.

Озвучка дуже якісна, дякую

Дивно, звідки дизлйки? Про смаки, звісно, не судять, але — чого б не написати тут свою думку, що не так?
А як на мене, і написано талановито, і прочитано гарно. Люблю народну магію. Спасибі!